26 листопада 2024 року в Залі Захарієвича головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбувся симпозіум«Співпраця неурядових організацій із місцевими органами влади для адвокації питань українських воєнних мігрантів у країнах Вишеградської групи», організатором якого був Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки (МІОК). Захід відбувався у змішаному форматі (офлайн та онлайн) із синхронним перекладом англійською мовою. До участі у симпозіумі зареєструвалося 150 осіб із 18 країн світу.
Симпозіум розпочався із вшанування пам’яті українських воїнів, загиблих у час геноцидної війни росії проти України. Директорка МІОКу звернула увагу присутніх на крісла у залі із подячними букетами квітів, символічно відведені для захисників та захисниць України, які могли би бути учасниками імпрези.
У своєму вітальному слові Наталія Чухрай – д.е.н., професорка, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків НУ «Львівська політехніка» наголосила, що університет реалізує велику кількість міжнародних ґрантів, зокрема долучається і до проєктів Міжнародного Вишеградського Фонду. Вона зазначила, що завдяки ініціативі МІОКу Львівська політехніка вже не вперше стає платформою для спілкування авторитетних фахівців, науковців, представників органів місцевої влади та громадських організацій, думка яких важлива для розуміння сучасних міграційних процесів. Особливої гостроти це питання набуло через повномасштабне вторгнення росії, оскільки масова вимушена міграція українців стала новим викликом не лише для України, а й її сусідів – країн Вишеградської групи. Наталія Чухрай висловила впевненість, що обмін досвідом з консолідації зусиль для допомоги українським вимушеним мігрантам – це те, що також наближає нас до Перемоги, і запевнила учасників симпозіуму у важливому практичному значенні дискусії.
Катерина Терек, заступниця представника МЗС України у Львові підкреслила актуальність обговорюваної тематики і наголосила, що Міністерство закордонних справ України тримає це питання на постійному контролі. Промовиця високо оцінила роботу МІОКу і зокрема його директорки Ірини Ключковської з пошуку найкращого досвіду надання допомоги українським вимушеним мігрантам, а також акцентувала на необхідності вироблення механізмів захисту їх від асиміляції у країнах тимчасового перебування.
Мартін Крупа – директор організації «Пам’ять нації» (Прага, Чехія) подякував за запрошення та можливість взяти участь у роботі симпозіуму і відзначив, що Україна зараз бореться не лише за свою державу і своїх людей, але і за свободу всієї Європи. Він поінформував присутніх про допомогу, яку надає його організація Збройним Силам України, а також про сприяння українським воєнним мігрантам, що надається у партнерстві з ЕКУ, яке очолює Богдан Райчинець. Він відзначив величезну роль НУО в підтримці українських біженців. Пан Крупа повідомив, що діяльність його організації не обмежується Чехією – вона діє і в Словаччині, і тут, у Львові, та висловив упевненість, що ця співпраця розвиватиметься і надалі.
Як керівниця проєкту Ірина Ключковська окреслила актуальність проведення дослідження у зв’язку зі змінами, які відбулися у сучасній світобудові внаслідок широкомасштабної війни, яку розпочала росія проти України 24 лютого 2022 року, що призвело, зокрема, до величезних міграційних потоків втікачів від війни – безпрецедентного з часів Другої світової війни явища – багатомільйонної масової міграції населення та появи вимушених воєнних мігрантів, внутрішньо переміщених осіб, шукачів притулку, біженців, переселенців та емігрантів. Вона нагадала присутнім, що Польща, Чехія та Словаччина, які першими взяли на себе удар міграційних хвиль мільйонів людей з України, мобілізували весь свій внутрішній ресурс для допомоги нашій державі та для подолання проблем українських воєнних мігрантів. Промовиця відзначила швидку реакцію на події, зміни у законодавстві та прийняття нових законів щодо статусу українських воєнних мігрантів, підкресливши, що важливим чинником успішної імплементації законодавчих ініціатив щодо українських вимушених мігрантів у цих країнах стала плідна взаємодія влади з громадянським суспільством, адже саме на громадській участі як одному з базових принципів належного управління у демократичних суспільствах вибудовується діалог щодо втікачів від війни і, як результат, реалізовуються практики співпраці громадських організацій з місцевою владою, у тому числі й для адвокації питань українських воєнних мігрантів.
Співавтори дослідження представили результати проєкту «Найкращі практики співпраці громадських організацій із місцевою владою для адвокації питань українських воєнних мігрантів», викладені в аналітичному звіті.
Оксана П’ятковська – к.е.н., заступниця директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», член правління ГО «МІОК», Ольга Долінська – магістр, провідний соціолог відділу досліджень міграційних процесів МІОКу та Володимир Гнатюк – д. філ. з пол. н., науковий співробітник відділу досліджень міграційних процесів МІОКу представили дані дослідження динаміки та структури вимушеної міграції з України до Польщі, Чехії та Словаччини внаслідок повномасштабного вторгнення росії, аналіз політики цих країн щодо українських воєнних мігрантів та діяльність громадянського суспільства у допомозі українським вимушеним мігрантам, а також навели приклади найкращих практик взаємодії неурядових організацій з органами місцевого самоврядування для розв’язання питань українських воєнних мігрантів у кожній із країн, охоплених проєктом.
Підсумовуючи презентацію, Ірина Ключковська відзначила, що це фундаментальне дослідження було реалізовано за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду у партнерстві ГО МІОК з ГО «Українська ініціатива в Чеській Республіці», ГО «Фундація Uniters» (Польща), ГО «Союз русинів-українців Словацької Республіки», подякувала партнерам за інформаційну допомогу та сприяння і запросила до слова керівників партнерських організацій.
У своїх виступах Віктор Бандурчин – секретар ЕКУ, заступник Голови Союзу русинів-українців Словацької Республіки (Словаччина) та Павло Богдан – голова Союзу русинів-українців Словацької Республіки (Словаччина) розповіли, як населення країни сприйняло українських воєнних мігрантів, ознайомили учасників симпозіуму зі змінами у системі освіти Словаччини¸ спрямованими на інтеграцію, і водночас, на підтримку українства, а також відзначили важливість не перейти тонку межу між інтеграцією та асиміляцією.
Богдан Райчинець – президент Європейського Конґресу Українців, Голова Української ініціативи у Чеській Республіці (Прага, Чеська Республіка) поділився міркуваннями про те, які виклики та обов’язки постають перед українською громадою, що стала найбільшою національною меншиною країни. Він виокремив такі основні проблеми як необхідність допомагати соціально слабким мігрантам (матерям з дітьми та інвалідам); запобігати зловживанням у працевлаштуванні та криміналітету і з цією метою співпрацювати з поліцією та МВС Чехії; розвивати освіту молоді та дітей; вирішувати питання недостатнього фінансування українських організацій. Промовець наголосив на максимальній важливості відстоювати український потенціал та запобігати асиміляції.
У своєму виступі Галина Андрушков – голова «Фундації Uniters» (Польща) відзначила, що Польща, яка на початку повномасштабного вторгнення сердечно відкрила біженцям свої двері, зараз трактує мігрантів як певну загрозу і провадить політику асиміляції, що особливо відчувається у сфері шкільництва. Тому українські громадські організації першочергово зацікавлені, щоб українські діти отримали українську освіту, хоча б паралельно з польською.
Христина Молдавчук – спеціалістка з моніторингу, оцінки, підзвітності та навчання, представниця Фундації «Ukraina» (Вроцлав, Польща) розповіла про успішний досвід виходу ініціатив від їхньої громадської організації на державний рівень.
Оксана Юринець – докторка економічних наук, професорка НУ «Львівська політехніка», народна депутатка України VIII скликання, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО (Львів, Україна) акцентувала увагу присутніх на важливості досліджувати нову екосистему в країнах Вишеградської групи, оскільки це інформація, якою треба володіти і яку треба розуміти. Це дає бачення, як далі діяти і як у майбутньому відбудовувати країну.
Своїми міркуваннями з приводу дослідження поділилася Ірина Тимечко – керівниця Агенції регіонального розвитку Львівської області. Зокрема, вона відзначила важливість мережування та співпраці і підкреслила, що результати цього проєкту, викладені в аналітичному звіті, зможуть бути також корисними для використання і в Україні, зокрема для громадських організацій, що практикують допомогу внутрішньо переміщеним особам, потік яких не зменшується.
Наталя Галецька – депутатка Львівської обласної ради, голова постійної комісії з питань євроінтеграції, міжнародного та міжрегіонального співробітництва відзначила актуальність дослідження, оскільки у ЄС зараз обговорюється доцільність продовження тимчасового захисту після 2026 року для українських воєнних мігрантів; а в деяких країнах, зокрема Бельгії, Нідерландах, Франції стоїть питання урівнювання українців з іншими мігрантами. Тому дуже важливо формувати український наратив – на противагу проросійським організаціям, які активно діють по всій Європі. Вона запропонувала матріали дослідження передати у європейські інституції, відповідальні за прийняття рішення щодо продовження тимчасового захисту для українських воєнних мігрантів.
Галина Фесюк – н.с. Народного музею Тараса Шевченка подякувала за можливість побувати на такій важливій презентації й запропонувала активізувати культурну співпрацю з українськими воєнними мігрантами.
У своєму виступі Андрій Медвідь – д.ю.н., директор Науково-практичного центру дослідження та захисту конституційних прав особи, професор кафедри теорії держави і права Львівського торговельно-економічного університету відзначив велику наукову і практичну цінність дослідження, і наголосив, що вимушені мігранти є все-таки громадянами України. І оскільки зараз державі бракує ресурсів, щоб охоплювати проблеми біженців, то їхніми питаннями активно повинно займатися громадянське суспільство. І наскільки успішно ми будемо цим займатися, так і буде цінуватися громадянство України, настільки успішно ми будуватимемо у майбутньому свою державу. Ми не можемо бути тягарем для інших держав. Нашим завданням є максимально підтримувати наших земляків і сприяти їхньому поверненню на Батьківщину. Промовець привітав колектив МІОКу із цим здобутком і висловив готовність до співпраці на майбутнє.
На завершення роботи симпозіуму Ірина Ключковська ще раз подякувала Польщі, Чехії та Словаччині за прихисток для наших людей, а Міжнародному Вишеградському Фондові та партнерам проєкту – за можливість реалізувати це важливе дослідження. Вона наголосила, що Україна вміє пам’ятати і цінувати добро.
Довідково:
Міжнародний Вишеградський фонд підтримує регіональне співробітництво між організаціями громадянського суспільства для розвитку їхніх стосунків, обміну ідеями та сприяння взаєморозумінню. Пропагуючи європейські цінності в Центральній Європі, Фонд працює разом, щоб створити майбутнє з кращими зв’язками.